Виховання інформаційної культури

Хто володі інформацією,

той володіє світом

Білл Гейтс

Інформаційна культура

За останні роки у світі сталися величезні зміни, «інформаційних вибух», який торкнувся всіх сфер нашого життя. Не оминули ці зміни школу і шкільну бібліотеку. Сучасні користувачі бібліотеки вміють і бажають працювати на комп’ютері, їм необхідно отримати повну інформацію за потрібною темою в найкоротших термін і з використанням сучасних інформаційних технологій. Бібліотека, яка завжди була центром зберігання та розповсюдження інформації, змушена шукати нові методи інформаційної підтримки освіти, виховання. Ми прийшли до висновку, що сучасна людина не може існувати без постійної взаємодії з гігантським потоком інформації. Основне завдання ми бачимо в тому, щоб навчити дітей орієнтуватися в великій масі інформації, вміти правильно вибрати потрібне джерело, розвивати інформаційну культуру.

Тому важливо вже з юних років виховувати необхідність одержувати знання , прищеплювати навики самостійного пошуку інформації, формулювати уміння її ефективного збору, систематизації, обмін з іншими користувачами тобто формувати інформаційну культуру.

інформаційна культура складається з таких основних понять:культура читання

бібліотечно-бібліографічна грамотність
комп’ютерна грамотність
медіакультура

КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ

            Набагато важливіше не те, що ми читаємо, а як і з якою метою 

Е. Берк

У журналах, газетах, спеціальних виданнях багато пишуть про культуру читання сучасного читача. Ці слова стали звичними, і багато людей не задумується про їх значення. Що ж таке культура читання.?

Культура читання- це частина загальної культури людини, яка являє собою комплекс навиків роботи з книгою, правильний вибір тематики, систематичність і послідовність читання, уміння швидко знаходити потрібну інформацію за допомогою бібліографічних посібників, вміння користуватися довідково-бібліографічним апаратом, максимально сприймати прочитане

Культура читання сучасного учня – це уміння працювати не тільки з книгою, але й з періодикою і іншими носіями інформації. Виділяти головне в тексті, робити примітки, конспектувати, складати план цитувати , робити висновки з прочитаного. 

Постійно чуєш питання чому діти не читають, або читають дуже мало. Років двадцять тому читання складало значну частину повсякденного життя дітей, підлітків і дорослих. А зараз небажання читати, особливо художню літературу, стало повальним.

Це і зрозуміло. Ми живемо у вік великого впливу відео і аудіо культури, яка витісняє все інше. У дітей не вистачає часу для бесід і обговорення книг.

В історії розвитку цивілізації пройшло декілька кардинальних змін у сфері обробки інформації, які отримали назву інформаційних революцій. Перша інформаційна революція—винахід письма. Друга—винахід книгодрукування. У 15 ст. сучасники разом з радістю відчули страх і сумніви з вимиранням рукописної книги, яку переписували , вкладаючи душу. Друкована книга здавалася їм механічною, бездушною, безликою.

20 ст. проходить така ж зміна—четверта інформаційна революція—винахід мікропроцесорної техніки і поява персонального комп’ютера. „Суперниками” книги стали електронні комунікації. Складається новий віртуальний читач, який отримав вільний доступ до електронних каталогів бібліотек світу. Формується новий читач

Читач — споживач — користувач

Традиційна бібліотека школи, як заклад культурної та просвітницької діяльності не може надати всього спектра інформації, яка необхідна сучасному учневі, не може забезпечити вільного та повного обміну інформації.

Поповнення бібліотечного фонду за рік дуже маленьке, через брак коштів, передплата періодичних видань зведена до мінімуму. Тож постає питання, які інформаційні послуги може набати шкільна бібліотека сьогодні?

.Діти люблять читати книги яскраві, з гарними ілюстраціями, надруковані на якісному папері, на доступній для їх віку, мові. Для того, щоб повернути смак до читання, треба перемогти страх нескінченності. Час, який діти затратять на читання книги для них здається безконечним. Видатний французький письменник і вчитель Даніель Пеннак дає пораду; „Виберіть таке видання, де крупний шрифт, великі поля, багато повітря на сторінках. На перший погляд книга, як айсберг величезна. Але починаєш читати і айсберг тане на очах!”. Особливої актуальності на сучасному етапі набуває літературний розвиток молодших школярів, коли спостерігається значне поширення ІКТ і телебачення, що вимагає мінімум інтелектуальних зусиль, привчає учнів до пасивного сприймання інформації, призводить до падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури. Для сприйняття необхідні спеціальні уміння, літературні здібності. Вміння працювати з книжкою, знати її будову. Потрібно піднімати культуру читання проведенням бібліотечних уроків, інтегрованих уроків у шкільній бібліотеці. Щоб діти краще сприймали матеріал я проводжу  уроки з використанням сучасних технологій 

 «презентація «Как рождается книга»

«Как построєна книга»

Для батьків на зборах бібліотекар проводить годину спілкування « Почему дети не читают» «Домашнє читання дітей», «Батькам про читання» виступ на батьківських зборах.

У наш час, через стрімке збільшення обсягів інформації, шкільні посібники з будь-якого предмета не можуть вмістити всі наявні відомості. Більш того, інформація швидко застаріває, і не варто розраховувати на те, що набуті знання будуть актуальними упродовж кількох десятиліть, «багажем на все життя». І тому згідно особисто-орієнтованого навчання і власного досвіду підготовки до уроків, учень повинен самостійно набувати нові знання, використовувати всю різноманітність інформаційних ресурсів, зокрема друковане слово, аудіо- та відео матеріали, електронні мережі, а саме: 

1. Знати джерела навчальної інформації

2. Швидко знаходити у «Змісті» необхідну сторінку. 

3. Знаходити у «Вступі» необхідну інформацію, як працювати з нею. 

4. Орієнтуватись у шрифтових виділеннях і рубрикаціях, додатках. 

5. Працювати з термінологічним покажчиком. 

6. Усвідомлено працювати з додатками. 

7. З’ясувати роль колонтитула. 

8. Відповідно до логіки викладення інформації складати план-конспект. 

9. Відповідно до теми цілеспрямувати свою пізнавальну діяльність. 

10. Аналізуючи прочитане, поділяти надану інформацію на основну та другорядну. 

11. Слідкувати за логікою викладення автором думки, знаходити головне у прочитаному. 

12. Коментувати прочитане. 

13. Занотувати важливі думки, висловлювання, цитати. 

14. Конспектувати прочитане своїми словами. 

15. Знаходити фактичні помилки у відповідях однокласників. 

16. Переказувати прочитане своїми словами. 

17. Розподіляти текст на змістові частини. 

18. Ставити запитання, відповідно до прочитаного. 

19. Робити висновки. 

20. Встановлювати міжтемні зв’язки у прочитаному. 

21. Обгрунтовувати відповідь. 

22. Встановлювати причино-наслідкові зв’язки у процесах життєдіяльності. 

На практиці ці вміння вирішуються через різноманітні за змістом і формою заходи: бесіди, консультації для учнів на уроці та в бібліотеці, використання пам’яток:

- «Як працювати з підручником» 

- «Як читати книгу» 

- «Як скласти план, тези, конспект» 

- «Як скласти план тексту підручника» 

- «Як читати науково-популярну книгу» 

- «Як читати газету» 

- «Як користуватися довідковою літературою» 

- «Як працювати з текстом параграфа» 

- «Як написати реферат» 

«Як формувати інформаційну компетентність сучасного учня» 

Велика кількість цих пам’яток, рекомендацій є в бібліотеці, де створена папка «Бібліотечний репетитор» 

БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ГРАМОТНІСТЬ

ББГ це комплекс знань, умінь і навиків читача, які забезпечують ефективне використання довідково-бібліографічного апарату і фонду бібліотеки. Основними напрямами роботи нашої бібліотеки у формуванні системи бібліотечно-бібліографічних знань є:

•  Формування умінь та навичок роботи з довідковим апаратом та фондом бібліотеки, книгою, періодичними виданнями, інформацією на електронних носіях;
• Ознайомлення з різними джерелами інформації та їх систематизація;
• Створення мотивації на самостійне отримання нової інформації;
• Впровадження інноваційних технологій;
• Моніторинг умінь та навичок з основ інформаційної культури

В нашій бібліотеці застосовуються різні методи і форми популяризації бібліотечно-бібліографічних знань.

Усна форма
Індивідуальні консультації
Огляди довідкових і інформаційних видань
Читацькі конференції
Лекції (словесний метод)
Групові консультації

Наочні форми
виставки
правила користування каталогами
відкритий доступ до книжкових фондів
схеми розміщення фонду
друковані виданнябуклети
бюлетні
візитки
путівники
листівки

Комплексні форми
бібліотечні уроки
екскурсії до бібліотеки
презентації
місячники
проекти
дні бібліографії

Операційне й повноцінне забезпечення інформаційних потреб школи – одне з основних функцій сучасної бібліотеки. Тому використовуючи різні форми і методи бібліотечно-бібліографічної роботи наша бібліотека приділяє увагу проблемам, пов’язаних із пошуком і забезпечення інформації. Носіями інформації нашої бібліотеки є друковані видання і електронні ресурси. Популяризація ББЗ у нашій бібліотеці здійснюється за допомогою таких засобів

Презентації новинок - «На хвилину зупинись, нову книгу подивись»;

інформаційні огляди – «Новинки педагогічної преси»;

дні інформації до предметних тижнів;

нформаційні бібліотечно-бібліографічні консультації при написані манівських робіт;

інформування про книги;

виставки-сюрпризи «Книгу берегти — життя їй продовжити»;

персональні читацькі виставки «Найкращий читач року»;

виставки-перегляди «Цей чудовий світ поезії»;

вікторини «Вулицями Казкового міста»,

тематичні дискусії «Я – за безпечний Інтернет».

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

Основним видом діяльності шкільного бібліотекаря з формування інформаційної культури учня є бібліотечні уроки. У своїй роботіми  використовуємо  як традиційні форми уроків, так і уроки з використанням мультимедійних технологій.

У шість або сім років малюк переступає поріг школи. Як важливо, щоб ці роки були для кожної дитини роками радості, незалежно від того, які в неї здібності. Джерелом такої радості повинні бути книги. Основне завдання бібліотекаря навчити дітей цінувати книгу, відчувати в ній щоденну потребу, навчити дітей користуватися нею протягом життя. Починати цю роботу потрібно ще з дитячого садка. Щорічно у нашій школі проводяться екскурсії до бібліотеки майбутніх першокласників. Діти з задоволенням знайомляться з бібліотекою, розгадують загадки, впізнають казкових героїв. На таких заходах ми використовуємо сучасні мультимедійні засоби.                                

Для наймолодших школярів найефективнішим буде урок, яких проходить у формі гри.

З першокласниками бібліотекар проводить бібліотечний урок “Подорож до царства книг”. Під час уроку розповідають дітям про бібліотеку, її призначення, про інформацію, яка є тут. Знайомлять активісти дітей з приміщеннями бібліотеки, назвами меблів та деяких специфічних для бібліотеки понять, як то “стелаж”, “каталожний ящик”, “книжкова виставка”, “абонемент”, “читальний зал”, “книгосховище” тощо. На завершення уроку дається можливість учням почитати в читальному залі дитячі книжки.

Записуємо до бібліотеки дітей ми вже з другого класу, коли дитина навчилася читати .

Під час бібліотечних уроків, які проводять активісти щотижня, поступово навчають дитину читати вдумливо і звертати увагу не тільки на текст книги , а й на автора, назву, художника тощо, що є першими бібліографічно-інформаційними відомостями, які вивчає школяр. А далі разом з учителями бібліотекарі учать дітей вірно ставити запити потрібної для них інформації. Та найяскравішим моментом для другокласників стає свято посвяти в читачі , де діти отримують пам”ятні медалі “Юному читачеві”.

Важливим чинником, що характеризує читацьку культуру людини є вміння вибрати потрібну книжку. У другому класі знайомим  дітей з елементами книги, знайомимо з «географією» книги, як і за якими даними вони розміщені на полиці. Щоб закріпити знання бібліотекар проводить невеличку гру “ Де я живу?” . Клас ділиться на три команди і від кожної команди вибирається по три учні. Підбираємо стопку з 6 книг різних відділів і починаємо грати:

1. Знайти місце, де живуть книги

- науково-художні;

- народні казки

- вірші письменників

- енциклопедії

- книги англійською і німецькою мовами

2. Знайти дорогу до книги:

- з історії

- про тварин

- про техніку

3. Називаю прізвище автора книги і назву книги

Хто швидше віднайде цю книгу на полиці.

Захоплюючою для читачів є гра “Казковий музей”. Ми уявляємо, що проводиться екскурсія залами музею, де є зала “Казок”. У ній експонуються чарівні предмети. Здогадайтеся кому вони належать? ( торбинка та пара добрих чобіт-“Кіт у чоботях”, веретено “Зачарована красуня”, пропеллер- “Про Карлосона що живе на даху”, глечик- “Лисичка та журавель”.

З успіхом проходить гра “Чергова буква”, яка розширює читацький кругозір, збагачує читацький досвід. За тиждень до наступної зустрічі на стенді “Бібліотечна планета” у кишеньці розміщую чергову букву наприклад П. Учні перегортають велику кількість книг, щоб відшукати необхідні назви, прізвища, які починаються з цієї букви, щоб відповісти на питання:

1. Прізвище автора.

2. Імена літературних героїв.

3. Прізвище художника ілюстратора.

4. Назва твору.

5. Рядок з вірша.

Починаючи з п’ятого класу на бібліотечних уроках разом з вчителями бібілотекарі вводять учнів у світ інформаційно-довідкових матеріалів. Інноваційні зміни потребують перетворень у системі роботи шкільної бібліотеки, тому актуальним є впровадження інтерактивних методів. Ефективними формами реалізації цих завдань є інтегровані бібліотечні уроки. (додаток 4). З учнями 4-Ж класу бібліотекарі провели цікавий урок-подорож "По страницам словаря от А до Я»

В щоденній роботі на абонементі найчастіше використовуються рекомендаційні бесіди: про прочитане, індивідуальні консультації при виборі книг. Під час вибору книг, бібліотекар прагне, щоб школяр: по-перше, мав відомості про книгу, по-друге, зацікавився книгою настільки ,щоб вільний час намагався присвятити читанню ,і по-третє, міг так зрозуміти книжку ,щоб вона сколихнула його розум і почуття, відкрила світ прекрасного і забезпечила якнайповніше його пізнання.

КОМП’ЮТЕРНА ГРАМОТНІСТЬ

Комп'ютерна грамотність - це сукупність знань та вмінь необхідних для 

використання комп'ютерні засоби для розв'язання завдань професійної, освітньої, соціальної та інших сфер діяльності людини Комп'ютерна 

грамотність передбачає можливість використання комп'ютера в якості засобу 

діяльності так само вільно, як сучасна людини вільно володіє навичками письма та рахування. Ці навики роботи на комп'ютері прививає вчитель інформатики, а бібліотекар допомагає ними користуватися. 

МЕДІАКУЛЬТУРА

Медіа культура це сукупність інформаційно-комунікативних засобів, матеріальних і інтелектуальних цінностей, вироблених людиною у процесі культурно-історичного розвитку, що сприяють формуванню суспільної свідомості і соціалізації особистості. Медіакультура включає в себе культуру передачі інформації і культуру її сприйняття; вона може виступати і показником рівня розвитку особистості, здатної сприймати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання в області медіа.

Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно здобувати знання, вести пошук додаткової інформації, яка б складала систему знань з основ наук. Навчити читачів орієнтуватися в світі інформації, користуватися джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми – це завдання наступного етапу виховання інформаційної культури.

За рахунок одночасного використання графічної, звукової, фото і відео інформації, мультимедійних засобів можна зробити навчання цікавим і захоплюючим.

До таких форм, які ми  використовуємо відносяться 

Презентації при проведенні масових заходів 

Мультимедійні вікторини 

Мультимедійні огляди

Огляди електронних ресурсів

Рекомендаційні електронні  списки літератури до педрад

Бази даних електронних ресурсів за запитами

Великим потенціалом для популяризації читання і задоволення потреб за новими програмами є сайти бібліотек і електронні бібліотеки.  В бібліотеці з кожним роком зменшується підписка періодичних видань, і і тому єдиний вихід користуватися послугами електронних газет і журналів. Ще одним засобом, який успішно використовується в бібліотеці є електронна пошта, за допомогою якої вчителі і діти одмінюються текстовими і графічними файлами. 

Учні десятих та одинадцятих класів – це користувачі різноманітної наукової та науково-популярної інформації. Їх вміння пошуку, використання та пропаганди інформації ми розширюємо та навчаємо використовувати нові телекомунікаційні технології, зокрема комп’ютерні.

Для того, щоб навчити учнів використовувати мультимедійні джерела  інформації, треба їх створити. Таке завдання постало перед бібліотекою ще декілька років тому. Розробки інформаційних баз даних ми  розпочали разом з вчителем інформатики. У нас створені  такі бази банних

Електронна картотека підручників

Картотека періодичних видань

Вчительські презентації і проекти

Управлінські програми

Електронні посібники і підручники.

Інформаційно комунікаційні технології дозволяють не тільки розширити традиційні методи роботи , але й застосовувати нові форми. Одна з проблем це те, що сучасні діти і підлітки не хочуть читати книги. Інформаційні технології складають конкуренцію  традиційним джерелам інформації. Але ж насправді вони тільки допомагають. Використання мультимедіа матеріалів при проведенні різного роду міроприємств – оглядів, усних журналів, презентацій, різного роду уроків, свят книги роблять їх більш цікавими, яскравими, допомагають донести основні ідеї , посилюють сприйняття матеріалу. 

 «Праздник «Посвящение в читатели» и презентиции к празднику)

Рівень та перспективи бібліотечного обслуговування значною мірою залежить від тих можливостей , які бібліотека має у сфері користувачам різних послуг. Зараз основні фонди не відповідають завданням шкільного абонементу. Тому особливої гостроти набуває проблема використання електронних ресурсів . Зокрема у нашій бібліотеці налічується понад 55 дисків із розробками уроків, допоміжними матеріалами до їх проведення. Учні використовують їх для написання рефератів, повідомлень, манівських робіт. Змінюються шкільні програми і зростає інтелектуальний рівень школярів. У користувачів є змога отримувати необхідну інформацію не тільки за допомогою наявного книжкового фонду, а й за допомогою мережі Інтернет. Це дає змогу забезпечити широкий доступ до інформації для розвитку пізнавальних та творчих здібностей. Інтернет-ресурси бібліотеки складаються з ресурсів для педагогів, учнів, батьків. До наявних друкованих ресурсів додаються електронні повнотекстові видання, що допомагають користувачам знайти себе у світі інформації. У нашій бібліотеці створений електронний каталог підручників, періодики, нових надходжень. Це дає можливість оперативно організувати пошук документів, інформації , статистичних даних, давати вичерпну відповідь на той чи інший запит, проводити інформаційну та довідково-бібліографічну роботу. Допомогти користувачам орієнтуватися в бібліотеці у її фондах і картотеках допомагає «Бібліотечний репетитор» . 

Операційне й повноцінне забезпечення інформаційних потреб школи – одне з основних функцій сучасної бібліотеки. Тому використовуючи різні форми і методи бібліотечно-бібліографічної роботи наша бібліотека приділяє увагу проблемам, пов’язаних із пошуком і забезпечення інформації. Серед основних педагогічних технологій, впроваджених у роботу бібліотеки, слід визначити такі: допомога у створенні інтегрованих уроків, написання рефератів, повідомлень з навчальних дисциплін; створення додаткових картотек, інформаційних списків, експрес-інформації; формування інформаційної культури учнів, постійного прагнення їх до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, формування у них навичок систематизації та особистісної оцінки інформації; по можливості, надання доступу до нетрадиційних носіїв інформації, зокрема, через мережу Інтернет. 

Інформаційно комунікаційні технології дозволяють не тільки розширити традиційні методи роботи , але й застосовувати нові форми. Учні школи разом з шкільним парламентом брали активну участь у створені проекту «Библиотека будущого» та проекту-дослідженні «Слово о полку Ігоревім»-найбільша гордість давньоукраїнської літератури»  Одна з проблем це те, що сучасні діти і підлітки не хочуть читати книги. Інформаційні технології складають конкуренцію  традиційним джерелам інформації. Але ж насправді вони тільки допомагають. Використання мультимедіа матеріалів при проведенні різного роду міроприємств – оглядів, усних журналів, презентацій, різного роду уроків, свят книги роблять їх більш цікавими, яскравими, допомагають донести основні ідеї , посилюють сприйняття матеріалу.